Сатиричні наспіви українського народу - Песни - Песни и песенки - Прикольные, красивые - С днем рождения - поздравления, стихи, смс, открытки
Форма входа

Категории раздела
Песни [121]
Наш опрос
Сколько вам лет?
Всего ответов: 11838
Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Файлы » Песни и песенки » Песни

Сатиричні наспіви українського народу
07.04.2015, 09:15

Сміятись над собою зможе не кожен... Українські народні сатиричні пісні розкривають найсмішніші ситуації.



НА ВУЛИЦЮ НЕ ПІДУ І ДОМА НЕ ВСИДЖУ

— На вулицю не піду і дома не всиджу,
Доведеться підкопатись до дівчини в хижу.

— Бодай тебе копала лихая година!
Що за тебе, сякий-такий, мене мати била.

Била мене моя мати ключем від комори,
Та за тебе, сякий-такий, що ти чорнобровий.

Била ж мене моя мати ключем від світлиці,
Бо за тебе, сякий-такий, що ти білолиций.

Била мене моя мати та ще й научала,
Щоб з козаком не стояла та й не розмовляла.

Чом козака не любить, хіба не хороший?
Очі сірі, як у жаби, сам на чорта схожий.



ОЙ БОЛИТЬ НЯ ГОЛОВОНЬКА ТА Й МЕЖИ ПЛЕЧИМА

Ой болить ня головонька та й межи плечима!
Треба мені дохторика з чорними очима.

Ой не того дохторика, що він дохторує,
Але того дохторика, що файно цілує.

Ой болить ня головонька від самого чола,
Не була я із миленьким ні нині, ні вчора.

Не була я із миленьким ні вчора, ні нині,
Ой як більше вже не буду, то буде по мині.



ГУСАРСЬКАЯ ЖОНА

Гусарськая жона,
Вона з розуму зжила,
Із розуму й поступала,
Медом-вином шинкувала,
Свого мужа покликала,
Голубоньком називала:
— Ой мій милий, милесенький,
Голубоньку сивесенький,
Продай воли чабаннії,
Купи боти червонії,
Охварботи зеленії!
Продай, милий, бички невеличкі,
Купи мені черевички,
Щоб я боса не ходила,
Щоб я ніжок не колола,
Бо я панського роду,
Не ходила боса зроду!
Продай, милий, лоша і кобилу,
Купи білило і красило,
Щоб я од пилу не впилилася,
Од сонечка [не] згоріла,
А од вітру не вчорніла.
Продай, милий, іще і телиці
Та купи мені дві спідниці,
Продай, милий, ще й корову
Та купи мені плахту шовкову,
То я буду й панувати,
Медом-вином шинкувати
І горілочку держати,
Кумпанію зазивати,
Тобі порцію давати.
Стала мила панувати,
Медом-вином шинкувати
І горілочку держати,
Кумпанію зазивати,
Стала і милого частувати —
Під ніс дулями совати.
— Ой милая, милесенька,
Голубонька сивесенька!
Помаленьку, мила, совай,
Щоб ти носа не розбила,
Мені сміху не зробила,
Бо ти панського роду,
Не ходила так ізроду!
Сидить мила, запаніла,
Чортма дров ні поліна,
Нічим хати протопити,
Борщу-каші ізварити,
Свого мужа покормити.
Загадує жона мужу
Превеликую нужду —
Із віжками в ліс по дрова.
То се милий зачуває,
Бере віжки да й ступає,
Да й до лісу приходжає,
Сухі дрова ізбирає
Да й на віжки іскладає,
Да й на плечі піднімає,
Дай додому приношає.
Сів на лавці й оддихає,
Та й на милу поглядає,
Що хороша походжає,
Хорошая, хупавая,
Чорнобрива, білявая.
Ото мила думає-гадає
Та вже хату затопляє,
Борщ і кашу приставляє.
Милий думає-гадає
Та вже дугу загинає,
Дубові кліщі ісправляє
Да вже хомут ісправляє,
Ремінні гужі ісплітає
Да вже і віз ісправляє,
Оглобельки приправляє,
Оглобельки грабовії,
А полудрабки в’язовії,
А щабельки ясеновії.
Ото мила виходжає,
Обідати покликає.
То він теє поховає,
Щоб милої не спужати,
Як до милої б пристати,
Як би у віз запрягати,
У ліс по дрова поїхати.
Він у хату уходжає
Да й обідати сідає,
Й до милої промовляє:
— Ой милая, милесенька,
Голубонько сивесенька,
Ось ну, скоріш, мила, не барися,
Та підемо на бал, приберися!
А се мила зачуває
Да скоро богу благодарить,
Черевички обуває
І спідниці надіває,
І білило, і красило накладає,
І в дзеркало поглядає —
«Чи хороша?» — походжає.
Скоро милий богу благодарить
Да взяв милую за коси,
Да й на двір тахтарить,
Да й по пиці затинає,
Да вже хомут накладає,
У голобельки запрягає:
— Тпру, стій, мила, не панися
Та в голобельки становися,
Щоб ти мені воза не побила,
Бо ти панського роду,
Не ходила у возі зроду!
Приїхав милий до ліса,
Зробив милу гірше біса
Да вже з воза випрягає,
Да й до дуба припинає.
— Пасись, пасись, моя мила,
Щоб ти дуба не зломила,
Бо ти панського роду,
Не стояла у дуба зроду!
Ото милий січе і рубає,
На милую поглядає,
До милої промовляє:
— Ой стій, мила, не гнися,
Бо ще в лісі дров до біса,
А вже, милая, і не рано,
А у нас іще дров мало!
Як вирубає дубину,
Да на милої спину.
І під гору під’їжджає,
Скоро на віз і сідає,
І дубиною потягає:
— Ой ну, мила, поспішайся,
Щоб я людей не остався,
У полі звіра не злякався,
Бо вже, мила, не раненько,
І вже сонечко низенько,
Нам додому не близенько!
А із гори із’їжджає
Та й по пиці затинає;
До царини доїжджає
Та до діда промовляє:
— Помаленьку, діду, бохай,
Щоб милої не сполохав:
Вона в мене полохлива,
Зроду в возі не ходила,
Да щоб воза не побила,
Мені шкоди не зробила.
Додому приїжджає
Да й милую випрягає.
Приїхав милий додому,
Скинув дрова додолу.
Мила у хату уходжає,
Сіла на лавці, оддихає,
Да вже думає-гадає,
Як милого називати,
Як милого шанувати,
Як би віку доживати.
— Ой мій милий, чорнобривий,
Продай боти червонії,
Да купи воли чабаннії;
Продай, милий, черевички,
Купи бички невеличкі,
Щоб я воза й не возила,
Щоб я людей не смішила,
Бо як буду віз возити,
То не буду довго жити.
Продай, милий, і білило, і красило,
Да купи лоша і кобилу;
Без білила біла буду,
Без красила красна буду,
Тебе, серце, довіку не забуду,
Поки жива в світі буду,
І, далебі, не забуду,
І, їй-богу, не забуду.
Продай, милий, і спідниці,
Да купи мені дві телиці,
Продай і плахту шовкову,
Да купи мені вже корову;
Буду рано уставати,
До череди проганяти,
Щоб по дворах не ходила,
Сироватки не просила,
Чужих людей не смішила.
Годі, бачу, панувати,
Медом-вином шинкувати,
Буду рано уставати
Та святий хліб зажинати,
Тебе буду годувати,
Тебе буду шанувати,
Голубоньком називати;
Білу постіль буду слати
Да й близенько буду лягати,
І хорошенько обіймати,
Сім раз на ніч цілувати!



ПІШЛА ГАНДЗЯ В ПОЛЕ ЖАТИ

Пішла Гандзя в поле жати
Та й забула хліб узяти,
Хліб узяла, серп забула,
Таки Гандзя вдома була.

Ой то Гандзя добре жне —
Серпа в руку не озьме,
А за Гандзьом густий сніп:
Штири дяки та й Прокіп.

Пішла Гандзя по бураки,
А за нею всі двораки,
А воконом іспереду:
— Почекай, Гандзю, куплю меду!



СИДІЛА НА КОЛОДЦІ

Сиділа на колодці,
Кивала на молодців:
— Гаю, хлопці, гаю!
Чорнії брови маю!

— Кат тебе бери з ними!
Ти давно маниш ними!
Якби ж не манила,
То була б моя мила,

Милая, миленькая,
Як голубка сивенькая.
— Та прибав, боже, ночі
На мої карі очі!

Зменши, боже, денька,
Що я молоденька!
Та молода, як ягода,
Та зелена, як яблуня.

Ей злетів на загату
Півень сокотати.
— Та бодай же ти, півень,
Півень, одубів ти!

Як ти мене рано,
Рано і збудив ти,
Рано-ранесенько,
Як голубку сивесеньку.



КУДИ ЙДЕШ, КУДИ ЙДЕШ, ЧОЛОВІЧЕНЬКУ

— Куди йдеш, куди йдеш, чоловіченьку?
— До куми, до куми на всю ніченьку.

Приспів:

— Ой лихо, що за глум,
Я забула, що ти кум!

— Ой не йди, ой не йди, вечеря готова!
— Ой піду, ой піду, кума чорноброва!

— Ой не йди, ой не йди, буде поговірка!
— Ой піду, ой піду, бо в куми горілка!

— Добре, куме, що прийшов, — кума грядку поле.
Добре, куме, що прийшов, мій поїхав в поле.

— Ой дай мені, кумо моя, що ти обіцяла
Коло теї кирниченьки, що водицю брала.

— Як зійдемось, кумоньку, у густій ліщині,
Та вип’ємо, кумоньку, по добрій чарині.



НАЛЕТІЛИ ДИКІ ГУСИ ДА СТОПТАЛИ КУМІ ПРОСО

Налетіли дикі гуси да стоптали кумі просо,
Ой не був же я в такім горі, як за куму довелося.

Ой в городі при оборі стала кума, чорноброва,
Я ж огледівсь на всі боки: — Ой чи ж є ти здорова?

Ой щоб тобі було, кумцю, да рукою не махати,
Сам не знаю, не відаю, як оженивсь, купив хату.

Ой в неділеньку рано туман лугом пославсь,
Ой вже Василь в Василихи під столом оправдавсь.

— Ой побий мене, боже, вареником до подушки,
Ой не був же я, моя любко, у куми у Одюшки.

Да втопи мене, боже, в найгустішій сметані,
Що був же я тої ночі у сестри у Тетяни.

Да повісь мене, боже, да на жердку ковбасою,
Що сохну, як день не бачу, — ой умру за тобою!

Ой не бий мене, моя бабцю, не катуй, моя мила,
Як ти ж була молодою, запорожців любила.

Шанував тебе, бабцю, й карати мене не треба,
Чи ж є такий, щоб без гріха, хіба господь на небі.

Опубликовать Нравится

Категория: Песни | Добавил: Яло
Просмотров: 319 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0


Дорогие друзья! В разделе сайта Песни вы найдете, то, что вам нужно! Как давно известно, день рождения – это праздник детства. Обычно, за большим и дружным столом собираются наши самые родные и близкие люди, чтоб поздравить нас с днем рождения. На этом сайте собрано все, что может пригодиться нам в этот радостный день: прикольные поздравления с днем рождения в прозе и стихах, лучшие пожелания любимому мужчине, женщине, лучшему другу или подруге, парню или девушке, новые игры, сценарии, конкурсы. Также здесь собрано много разного: интересные и смешные тосты и смс, оригинальные открытки и картинки с днем рождения, поздравительные песни и песенки.